Підгаєцька районна рада
Підгаєцький район, Тернопільська область

Податкова інформує

Переглядів: 219

Майже 4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб сплатили на Тернопільщині

 

Податок на доходи фізичних осіб – це платіж, який складає більшу частину місцевих скарбниць. Переважно у надходженнях він займає 60-80 відсотків. Серед основних джерел його сплати – заробітна плата, легалізація тіньових доходів населення тощо.

Упродовж 2019 року на Тернопільщині сплатили 3 млрд 976,4 млн грн цього податку. Порівняно з 2018 роком надходження даного платежу зросли на 668,5 млн грн або плюс 20,2 відсотка.

Із загальної суми цього податку місцеві скарбниці отримали 2 млрд 969,2 млн грн, що на 75,2 млн грн більше, ніж очікувалося. До державного бюджету платники спрямували 1 млрд 7,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Це перевищило очікувані показники на 26 млн гривень.

 

 

Податкова вимога: оскарження платником

 

Відповідно до абзацу першого п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з вимогами п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право оскаржувати в порядку встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Коли останній день строків, зазначених у ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Статтею 19 прим. 1 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Тобто для оскарження податкових вимог, направлених органами ДПС, діє однорівнева система адміністративного оскарження.

Таким чином, при прийнятті платником податків рішення про оскарження податкової вимоги, такий коли платник податків має право звернутися до ДПС із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такої вимоги.

Рішення ДПС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

 

 

Податкова соціальна пільга: право при неповному робочому дні

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2020 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2943 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2102 грн х 1,4), у 2019 році – 2690 грн (1921 грн х 1,4), у 2018 році – 2470 грн (1762 х 1,4).

Тобто фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

 

Програмні РРО «пРРОсто»: безкоштовний сервіс від податкової

Головне управління ДПС у Тернопільській області запрошує записатися на бета-тестування програмного РРО «пРРОсто» за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua. Сервіс ДПС діє з 1 січня.

Після тестування та можливого доопрацювання за пропозиціями та зауваженнями буде забезпечене подальше використання програмного рішення для програмних РРО для здійснення господарської діяльності.

Програмне РРО «пРРОсто» взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

Давайте пРРОсто пРРОтестуйте та надсилайте свої пропозиції та зауваження, допоможіть ДПС зробити сервіс ще зручнішим та легшим у застосовуванні.

 

Матеріальна допомога має систематичний характер: оподаткування ПДФО

 

Відповідно до п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п. п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Згідно з абзацом першим п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2018 році – 2470 грн, у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 гривень.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 

 

Надходження плати за землю суттєво зросли

 

Упродовж минулого року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 377,6 млн грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 19,1 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 60,5 млн гривень.

Понад 78 відсотків сплати цього платежу – внесок юридичних осіб. Адже вони перерахували торік майже 295,1 млн грн плати за землю, що на 56,8 млн грн більше, ніж очікувалось. Порівняно з надходженнями 2018 року сплата зросла на 59,4 млн гривень.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 82,5 млн грн плати за землю. Порівняно з 2018 роком приріст платежу склав 7,6 млн гривень.

На думку в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Валерія Лісницького, суттєве зростання сплати земельних платежів – це результат продуктивної та тісної співпраці керівників територіальних громад із податковою службою краю. Зі свого боку податківці проводять тривалу роз’яснювальну роботу, а місцеве керівництво застосовує норми на практиці, переглядаючи минулий досвід, проводячи інвентаризацію земельних ділянок, розширюючи коло платників, доцільність надання пільг тощо.

 

Подано уточнення Податкової декларації з податку на прибуток за попередній рік з метою коригування ціни контрольованої операції: термін для сплати донарахувань

 

Згідно із п. п. 39.5.4.1 п. п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

- максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності);

- та/або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).

Підпунктом 39.5.4.2 п. п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ встановлено, що самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відповідно до п. 50.1 ст. 51 ПКУ платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ та за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ (під час проведення документальних перевірок)), зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до Декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Тобто платник податків, який здійснює самостійне коригування ціни контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ після спливу терміну подання Декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний податковий рік, повинен сплатити донараховану суму податкового зобов’язання до подання уточнюючого розрахунку.

При цьому платник податків має право подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок подається не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

 

 

Торгівля або зберігання пального у тарі до 5 літрів – без ліцензії

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що з 29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують. 

Зміни передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Також серед нововведень – суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей).

 

Екологічний податок – без змін у 2020 році

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240-250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і у 2020 році не змінився.

Статтею 250 ПКУ для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації з екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел,  спеціально відведених для цього  місць чи об’єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, до внесення змін до  форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

- від 16.01.2019 №1422/7/99-99-12-03-04-17 щодо обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000;

- від 26.04.2019 №13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю.

Більш детально про сплату та розподіл платежів йдеться у листі ДПС України від 11.01.2020 №442/7/99-00-04-04-01-07.

 

На Тернопільщині для потреб армії сплатили понад 290,2 млн гривень

 

Кожен житель Тернопільського краю, хто отримує офіційну зарплату чи декларує доходи, може впевнено стверджувати, що фінансово підтримує національне військо. Адже так він сплачує військовий збір, який спрямовується до загального фонду держбюджету, а тоді – задля підтримки армії. Так, закон передбачає, що з доходів фізичних осіб обов’язково справляється цей платіж.

Якщо говорити мовою цифр, то упродовж 2019 року платники податків Тернопілля задля підтримки армії сплатили 290 млн 235,5 тис. гривень військового збору. При цьому очікувані надходження перевищили на 5,4 млн гривень. Порівняно ж із січнем-груднем 2018 року сплата зросла на 43 млн 898,4 тис. грн або на 17,8 відсотка. Тобто в середньому щомісяця платники сплачували майже 24,2 млн гривень.

Нагадаємо, що військовий збір введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні операції Об’єднаних сил. Ставка збору становить 1,5%.

 

Сума допомоги по вагітності та пологах: відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ

 

Відповідно до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, сума допомоги по вагітності та пологах відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

 

Задекларувати доходи і повернути частину сплаченого податку допоможуть платникам у ЦОПі

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.

Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

 

 

Відповідальність у сотні тисяч гривень за виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії

 

Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481) до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема:

- виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 грн;

- оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 грн;

- роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень;

- надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481 – 500000 гривень.

Статтею 18 Закону №481 передбачено, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону №481, при зберіганні пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

 

 

Нецільова благодійна допомога: відображення у ф. 1ДФ

 

Відповідно до п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 гривень).

Згідно з п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

 

 

Чи має право на податкову соціальну пільгу особа з інвалідністю ІІІ групи з дитинства?

 

Надання податкових соціальних пільг передбачено ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. «ґ» п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п. п. «б» п. п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Таким чином, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2018 році дорівнює 881 грн при граничному доході 2470 грн, у 2019 році – 960,50 грн при граничному доході – 2690 грн, у 2020 році – 1051 грн при граничному доході – 2940 гривень.

 

 

Юрособи Тернопільщини сплатили 88,9 млн грн податкового боргу

 

Торік юридичні особи Тернопільщини скоротили податковий борг на 88,9 млн гривень. Допустили заборгованість на початок 2019 року 585 суб’єктів господарювання. При цьому 425 з них повністю сплатили борг із податкових платежів. Сплачена ними сума склала 74,7 млн гривень.

Минулого року в рахунок погашення податкового боргу спрямували до зведеного бюджету 34,1 млн гривень, до державного бюджету надійшло 26,1 млн гривень.

Упродовж 2019 року до суду спрямували 117 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму 58,5 млн гривень. Майже 56 відсотків, а це 65 заяв, задоволено на 26,7 млн гривень. Крім цього, податківці направили до суду 75 позовів задля стягнення заборгованості з активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби. Сума такого податкового боргу склала 140,1 млн гривень.

Минулоріч до зведеного бюджету надійшло 773,8 тис. грн від реалізації безхазяйного майна. Порівняно з 2018 роком надходження зросли на 71,2 тис. гривень. При цьому до державного бюджету перерахували 244 тис. грн, а до місцевих скарбниць – 529,8 тис. гривень.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

« повернутися до списку новин